«Захистить від призову на службу». Після атаки 20 російських дронів поляки почали інтенсивніше шукати житло за кордоном — Gazeta Wyborcza.

Після атаки російських дронів 10 вересня, коли повітряний простір Польщі порушило понад 20 БПЛА, поляки почали інтенсивніше шукати житло за кордоном.

Про це пише польське видання Gazeta Wyborcza, посилаючись на розмови з представниками ринку нерухомості.

«Після атаки російських безпілотників на Польщу мені телефонують утричі більше людей: друзі, їхні друзі, багато нових клієнтів», — розповів журналістам видання Славомір Ставарчик, який працює агентом з нерухомості вже сім років, спеціалізується на житлі в Іспанії та живе у Валенсії.

За його словами, такі клієнти зізнаються, що навіть якщо вже кілька років думали про придбання нерухомості в Іспанії, «схоже, зараз саме час прийняти рішення». 

Журналісти Gazeta Wyborcza поспілкувалися зі Ставарчиком на ярмарку нерухомості у Кракові, де він розповів, що після російської атаки дронів поляки схильні перейти «від мрій до дій».

«Для поляків дедалі важливішою стає безпека. Важко не думати про це: ми перебуваємо на східному кордоні НАТО, а Іспанія — осторонь. Навіть Друга світова війна зупинилася в Піренеях, — нагадує він.

— Крім того, ціни вже зрівнялися. У Кракові квартира-студія коштує 1 млн злотих, тому для мешканців Кракова ціни на іспанські квартири не є захмарними — за еквівалент такої студії, а це близько 230 000 євро, вони можуть купити щось пристойне в Іспанії», — стверджує він. На тлі такого попиту Славомір Ставарчик розповів, що також планує взяти участь у ярмарках нерухомості у Вроцлаві та Варшаві.

Значне зростання інтересу до купівлі закордонної нерухомості журналістам Gazeta Wyborcza підтвердив також Міхал Сподимек, власник агентства нерухомості GoESTE.

«10 вересня до 15:00 всі ще дивилися новини та бачили, що відбувається. Потім почали дзвонити телефони: з Жешува, Любліна та, як завжди, з Варшави. Люди казали: „У мене є стільки-то, у мене — стільки-то“, і питали, чи куплять вони щось на ці гроші», — згадує він.

За словами Сподимека, «усі хочуть якомога швидше запланувати перегляди будинків чи квартир». «А я їм кажу спочатку перевірити, чи залишилися квитки на літак», — каже фахівець з нерухомості. Сам він який дізнався про закриття польського повітряного простору вже дорогою до аеропорту. Міхал Сподимек мав летіти до Болгарії, де зараз продає найбільше нерухомості, але варшавський аеропорт тимчасово закрили. Тож він вилетів із запізненням.

«Ніколи не знаєш, коли це станеться знову», — каже Сподимек. Він також припустив, що якщо війна дійде до кордонів Польщі, «у чоловіків буде не так багато часу». «Жінки можуть виїхати навіть через тиждень після початку війни; чоловіки ж, які хотіли б виїхати з країни в такій ситуації, мають виїхати за день до закриття кордонів», — каже він.

Сподимек продає нерухомість за межами Польщі з 2015 року. Він згадує, що бум на іноземні квартири почався із закінченням пандемії COVID-19, а з початком війни росії проти України відчуття невизначеності і нерозуміння, «що буде далі», лише зросло на тлі інфляційних процесів. «Крім того, люди хочуть мати „другий дім“, і коли у них є вільні кошти, вони часто інвестують їх за межами Польщі, де ми постійно чуємо про нові податки: кадастрові податки або податки на порожні квартири. Чоловіки також розраховують на те, що за потреби цей другий дім захистить їх від призову на військову службу», — констатує Міхал Сподимек.

За його словами, він пропонує клієнтам нерухомість у Болгарії, а також Греції, Чорногорії, Хорватії, Іспанії, Туреччині і навіть Кабо-Верде.

Атака російських безпілотників на Польщу 10 вересня — головне

Уночі 10 вересня повітряний простір Польщі перетнули близько двох десятків російських дронів, значна частина з них залетіла з білорусі. Чотири БПЛА було збито. 12 вересня польська влада уточнила, що атаку здійснив 21 дрон. Згодом стало відомо, що це були Гербери без бойової частини.

Варшава скликала термінове засідання уряду і посилила заходи безпеки. НАТО у відповідь на атаку активувало 4 статтю договору, що передбачає консультації між державами-членами в разі загрози одній зі сторін.

Польська та європейська влада звинуватила рф у навмисній скоординованій атаці і відкинула заяви про причетність України. 13 вересня Польща оголосила про початок місії НАТО Східний вартовий у відповідь на атаку БпЛА.