Найпоширенішим типом втрати слуху є "нейросенсорна приглухуватість", викликана пошкодженням ніжних волоскових клітин у внутрішньому вусі.

Оскільки цей тип втрати слуху є поступовим, можна не помітити те, як повільно прогресує хвороба.

Найчастіше така проблема виникає з віком. Людям стає важче розрізняти високочастотні звуки, шиплячі і свистячі. Коли людина перестає чути, наприклад, щебетання птахів – це привід сходити до лікаря.

Крім того, члени сім’ї можуть звернути увагу на те, що хтось із близьких став голосніше включати телевізор або гірше розрізняти мова по телефону.

Перевірка слуху включає прослуховування "звукових сигналів", наприклад, мови в шумі, – це називається тестом чистого тону. Потім дані відображаються на аудіограмі, яка показує ступінь втрати слуху на обидва вуха.

Постійну втрату слуху відновити неможливо, в цьому випадку єдиним рішенням буде підбір слухового апарату.