Український дослідник пояснив, ким насправді були гуцульські опришки – українські месники, які, за словами дослідників, вершили правосуддя для тих, хто не мав жодних громадянських прав.

 «Опришками називали тих, хто не були кримінальниками. Ці люди, на думку народу, висловлювали його приховані сподівання, що йшли врозріз із владою. Недарма їх називали карпатськими месниками. Якщо на Східній та Центральній Україні — це гайдамаки та козаки, то в Карпатах це були опришки. Там були свої специфічні умови, і це мало свій характер, але в принципі це поняття одного рівня», — пояснює дослідник карпатської історії, закарпатець Олександр Гаврош.

Народ у ті часи бачив в опришках захист, адже вони ніколи не боялися кинути виклик владі. Для простих селян, яких пригноблювали пани та імперські чиновники, опришки ставали променем надії. Вони брали на себе роль суддів і виконавців вироків, відновлюючи хоч якусь подобу справедливості.

Найвідомішим серед опришків, безперечно, є Олекса Довбуш. Його ім’я стало символом боротьби за свободу та непереможність духу. Легенди про Довбуша передаються з покоління в покоління, і не випадково, адже його дії виходили далеко за межі звичайних розбійницьких нападів.

    «Довбуш, наприклад, ішов із Карпат аж у Тернопільську область і мстив там якомусь панові, який дуже знущався над людьми», – розповідає Олександр Гаврош.