Колишній міністр внутрішніх справ Карл Негаммер став третім канцлером Австрії за останні два місяці після відставки Себастіана Курца внаслідок корупційного скандалу.

Колишній міністр внутрішніх справ Карл Негаммер (Karl Nehammer) склав присягу федерального канцлера Австрії у понеділок, 6 грудня. Він став третім очільником уряду країни за останні два місяці після відставок Себастіана Курца (Sebastian Kurz), який пішов з посади через корупційний скандал, та Александра Шалленберґа (Alexander Schallenberg), який тимчасово заміняв Курца.

Напередодні Негаммера також обрали очільником правлячої Австрійської народної партії (АНП).

Хто такий Карл Негаммер

49-річний Негаммер очолював МВС Австрії з 2020 року.  Він є професійним військовим у званні лейтенанта. Вважається, що він виступає за жорсткішу позицію проти нелегальної міграції та радикального ісламізму. Одним з головних його проєктів на посаді міністра внутрішніх справ була реструктуризація внутрішньої розвідки, яку критикували в останні роки. На думку політичних оглядачів, Негаммер належав до розширеного, але не дуже близького кола довірених осіб Курца, зауважує агенція dpa.

Курц йде з політики

Нагадаємо, що 9 жовтня Курц заявив про звільнення з посади очільника австрійського уряду. Водночас він залишився лідером АНП і депутатом парламенту. Відставці передувало кримінальне провадження проти Курца.

Його підозрюють у використанні коштів платників податків на висвітлення своєї політичної діяльності в ЗМІ у позитивному ключі. Згідно з даними слідства, бюджетні кошти витрачалися на публікацію "політично мотивованих, іноді маніпулятивних опитувань однієї з соціологічних компаній". Також, за даними прокуратури, кошти платників податків могли бути таємно перераховані газеті Österreich в обмін на надання "можливостей впливати на редакційну політику". Курц і видання Österreich відкидають обвинувачення.

2 грудня Курц заявив, що йде у відставку з посади голови АНП та лідера фракції у парламенті. Тоді ж Шалленберґ, який з жовтня тимчасово заміняв Курца на посаді канцлера з жовтня, анонсував свою відставку та відмовився від амбіцій очолити партію АНП. Перед керівництвом урядом Шалленберґ обіймав пост міністра закордонних справ, до якого повернувся знову.