За останніми підрахунками, наразі за кордоном перебувають до 2,4 мільйона українців. Серед них, звісно, є й діти. Закони країн їхнього тимчасового перебування вимагають відвідування місцевих закладів освіти. Проте разом із тим багато школярів продовжують дистанційно здобувати освіту в Україну. Щоб полегшити цей процес, у МОН готують зміни.

Що пропонують у Міністерстві

Для українських дітей, які наразі перебувають за кордоном, але шкільну освіту дистанційно здобувають в Україні, хочуть запровадити класи дистанційного навчання. У них діти будуть вивчати те, що не викладають за кордоном.

Здебільшого йдеться саме про українські предмети:

• українська мова та література;
• географія;
• історія України.

Тепер керівники обласні органи управління у сфері освіти повинні визначити не більше п’яти закладів загальної середньої освіти з класами дистанційного навчання на область.

А також забезпечити визначення форми здобуття освіти: дистанційна, екстернатна чи сімейна в новостворених класах.

Клас формується за наявності не менше 15 учнів у ньому.

Що збентежило батьків

Найбільше батьків непокоїть те, що всіх дітей просто не зможуть “влаштувати” в класи дистанційного навчання, адже біженців набагато більше, ніж передбачено закладів освіти:

• А дітей пару мільйонів…
• Іще одне підтвердження того що нашій освіті діти не потрібні. 5 муніципальних безкоштовних шкіл на всю країну, де другий рік війна. Приватні дистанційні навчальні заклади, вартість яких просто нам не по кишені, я не говорю про те, що більшість з них навіть не мають ліцензії.
• Це як? Хіба що там буде по 10-20 класів на кожній паралелі?
• Не зрозуміла. А ті, що вже працюють з дистанційними класами (в кожному районі тільки Києва таких декілька) що просто закриють? А що буде з дітьми?

Іншу ж половину батьківства виступає проти такої форми навчання, адже не бачить у ній користі:

• Але ж дистанційна робота це не тільки начитування лекцій, а й перевірка. Не зрозуміло, це обмеження від 15 осіб і до? Яку кількість має тягти вчитель цієї дистанційки?
• Автор посту пише про "спеціально для приватних дистанційних шкіл" Як працівник однієї з них, можу сказати, що враження у нас діаметрально протилежне. Замість того, щоб повчитися в приватних шкіл, держава зараз ігнорує їхнє існування і стає в позицію “зараз ми все самі організуємо і буде вау”.
• Власне, як у HR-ів головна проблема персонал, так і в нашому МОН – здобувачі освіти. А чим їх менше, тим менше і проблем.

Поки достеменно невідомо, як саме працюватимуть класи дистанційного навчання для українських дітей.

Водночас раніше повідомлялося, що запрацює система впровадження українського компонента. Тобто діти матимуть змогу вивчати українські предмети дистанційно, а за загальноприйняті українська школа виставить оцінки відповідно до довідки із закордонної.