Іронія долі полягає в тому, що відкриття зробили не професійні шукачі старовини, озброєні лопатами та картами, а місцеві захисники природи, які просто виконували свою рутинну роботу в польових умовах. Саме їхня уважність дозволила виявити те, що нині вважається найбільшим кам’яним лабіринтом Індії.

Відкриття має точно спроектовану структуру розміром приблизно 50 на 50 футів. Лабіринт складається з 15 концентричних кам’яних кіл, ретельно укладених у кільця. Експерти оцінюють вік лабіринту майже в 2000 років, датуючи його періодом династії Сатавахана, часом, що відзначався широкою торгівлею та культурним обміном.

Провідний світовий експерт з вивчення лабіринтів Джефф Савард зазначає, що хоча ця структура схожа на класичний лабіринт, вона має унікальну рису, притаманну саме цьому регіону. Центральна спіраль перетворює звичайний візерунок на «Чакрав'юху» — легендарну військову формацію, описану в давньоіндійському епосі «Махабхарата», яка була розроблена для того, щоб оточувати та дезорієнтувати ворога своїми численними захисними шарами.

Попередній аналіз показує, що малюнок може відображати контакти між стародавньою Індією та іншими країнами. Археологи помітили подібність між візерунками та мотивами лабіринту, знайденими на римських монетах, що вказує на можливі індо-римські торгівельні зв’язки, які поширювалися далеко за межі прибережних центрів.