Спираючись на археологічні та експериментальні докази, вчені продемонстрували, що бумеранги служили не тільки бойовою та мисливською зброєю для корінних народів Австралії. Ці вироби з твердої деревини ще використовували для обробки кам’яних знарядь, і з цим завданням вони справлялися не гірше кістяних інструментів.

Вчені з Університету Гріффіта (Австралія) продемонстрували багатоцільове використання бумерангів корінними народами Австралії. Виявилося, ці предмети з твердої деревини потрібні були в тому числі для ретуші — надання форми краям кам’яних знарядь шляхом нанесення дрібних сколів. У дослідженні, опублікованому в журналі PLOS One, вчені об’єднали археологічні дані та експериментальну археологію, щоб вивчити забуте використання бумерангів.

Бумеранг – метальне знаряддя, що володіє унікальною аеродинамічною формою, яка дозволяє підвищувати дальність кидка і/або сприяє поверненню до місця запуску. Найдавніші бумеранги з’явилися ще пізньому палеоліті, про що свідчать наскальні зображення у Франції. Подібні малюнки віком 50 тисяч років виявили і в Австралії.

Бумеранги відомі як бойова або мисливська зброя, однак, аналізуючи мікроскопічні сліди на поверхні бумерангів, знайдених на розкопках з усіх штатів Австралії, вчені з’ясували, що застосування цього інструменту було куди ширше. Виявилося, бумеранги мали багато функцій, пов’язаних з повсякденною діяльністю корінних народів: наприклад, їх використовували як пристосування для ретуші кам’яних знарядь.

Вчені провели експерименти зі списами древніх бумерангів, які виготовили вручну з твердої деревини. Ці інструменти показали себе вкрай ефективними при доданні форми кам’яним знаряддям. Автори також досліджували знос поверхонь бумерангів після обробки каменю. Як з’ясувалося, вплив зносу на бумеранги можна порівняти з тими, що спостерігалися на палеолітичних кістяних інструментах для ретуші, вік яких перевищує 200 тисяч років.

Дослідження заповнює прогалину в даних про виготовлення кам’яних знарядь народами Австралії. Крім того, нові дані виявили глибокий функціональний зв’язок між кістковими та дерев’яними предметами. Ця тема вкрай рідко піднімалася в археологічному контексті.