Прокидатися раніше, ніж задзвонить будильник, може бути надзвичайно дратівливо, особливо коли хочеться використати останні хвилини для сну. Вчені пояснили, що стоїть за цим явищем. Про це повідомляє Daily Star.

Цикл сну та неспання регулюється білком PER, рівень якого змінюється протягом доби. Увечері його концентрація досягає максимуму, а вночі знижується. Коли рівень PER падає, організм переходить у режим сну: серцебиття уповільнюється, кров’яний тиск знижується, а розумова активність стає менш чіткою, викликаючи сонливість.  

Якщо ви звикли лягати спати і прокидатися в один і той самий час, ваше тіло починає передбачати час пробудження. Приблизно за годину до нього організм поступово збільшує рівень PER, одночасно підвищуючи температуру тіла та кров’яний тиск, щоб підготуватися до нового дня. 

Щоб зробити перехід від сну до неспання плавнішим, тіло починає виділяти гормони стресу, такі як кортизол. Вони допомагають зменшити глибину сну, і саме через це ви часто прокидаєтеся за декілька хвилин до сигналу будильника.  

Для організму різке пробудження є сильним стресом. Звук будильника порушує природний процес підготовки до нового дня, і тіло намагається уникнути цього різкого втручання. Тому воно налаштовується заздалегідь, поступово збільшуючи концентрацію гормонів стресу ще вночі.  

Цей механізм настільки точний, що організм може «вгадати» час пробудження буквально до хвилини. Часто це проявляється у тому, що ви розплющуєте очі за кілька секунд до того, як почуєте дзвінок.  

Таким чином, прокидання до будильника є результатом роботи складної системи, яка намагається зробити перехід від сну до активності максимально м’яким. Це приклад того, як тіло адаптується до щоденного ритму, щоб уникнути неприємних потрясінь.