Співпраця між університетами Англії та Південної Африки показала, що консервативні стратегії часто мають вузьку спрямованість і мають тенденцію надавати пріоритет певним цінностям природи, наприклад, економічним чи екологічним над моральними. Зосередившись на прикладі слонів, вчені виявили фактори, які часто суперечать екологічному, культурному та духовному внеску тварин (фінансові вигоди, включаючи екотуризм, трофейне полювання).

Так, неповне розуміння або облік систем цінностей всіх зацікавлених сторін, що беруть участь в процесі загального збереження природних і людських багатств (консервації), – призводить до соціальної нерівності, конфліктів і нестійких стратегій розвитку. Співавтор дослідження Антуанетта ван де Вотер з Університету Квазулу-Натал у Південній Африці сказала:

"Ми вирішили розглянути слонів як приклад, оскільки їх збереження може бути особливо складним і суперечливим. Ми не говоримо, що економічний внесок не важливий, але існує багато різних цінностей, і всі вони повинні враховуватися в стратегіях збереження, якщо потрібно досягти успіху".

Співавтор д-р Люсі Бейтс з Університету Портсмута пояснила:

"Будь то економічний, екологічний чи соціальний підхід до цінностей – будь-хто може вплинути на успіх стратегії збереження. Розгляньте, наприклад, торгівлю слоновою кісткою. Міжнародна торгівля слоновою кісткою є незаконною, але багато країн Південної Африки хочуть відновити її. Це призведе до розбіжностей на Африканському континенті. Якщо ви менше зосереджуєтесь на потенційній економічній цінності слонової кістки та звертаєтесь до інших способів, якими слони можуть підтримувати громади, це може змінити гру та життя".

Дослідження рекомендує включати моральні цінності, пов’язані зі збереженням біорізноманіття, в систему оцінки стратегій збереження, щоб створити позитивний зв’язок між користю для людини та природи. Вчені вважають, що цей підхід допоможе політикам і менеджерам краще зрозуміти, що знову ж таки, наприклад, слони значать для людей, чому слони важливі самі по собі і які цінності та інтереси поставлені на карту.

Такий підхід можна застосовувати до інших видів та екосистем.

"Що дійсно необхідно, так це зміна мислення", – додала Антуанетта ван де Вотер. "Політика збереження часто базується на цінниках. Наша плюралістична система оцінки пропонує рішення, які базуються не на економічних вигодах чи політичному статусі для небагатьох, а замість довгострокового загального блага, а також на цілях та прагненнях суспільства".