Японія — загадкове місце, культура якого приваблює багатьох жителів планети. Останнім часом традиції країни висхідного сонця знаходяться на піку популярності. Однак Японія також може похвалитися і незвичайними способами виховання.

Бог, раб, друг

Відносини японських батьків до своїх дітей базуються на основі методів виховання їх предків. Специфіка полягає в тому, що в певний вік мати і батько по-різному ставляться до власної дитини.

До 5-річного віку малюк у родині є маленьким “богом”, який завжди отримує бажане. На нього не можна підвищувати голос, тому витівки буквально сходять з рук.

Починаючи з 5 років дитина стає “рабом”, чий послух є головним у вихованні.

Незвичайний підхід дозволяє японським батькам з розпещеної дитини виростити мудру і хорошу людину.

Вже після 15, дітей вважають цілком самостійними, тому вони можуть перебувати в рядах дорослих.

Час з дитиною

Зазвичай, у родині японців не більше 2-х дітей. Мати в перші роки виховання повністю займається своєю дитиною. Вона в буквальному сенсі возиться з нею цілодобово, адже в Японії не заведено віддавати дітей в ранньому віці в дитячі садки. Забезпеченням сім’ї в цей час займається батько.

Система освіти

У багатьох японських містах дитячі садки влаштовані при університеті. Дитину вважають з добре забезпеченої сім’ї, якщо вона може з 3 до 15 років вчитися і розвиватися в одному закладі. Батьки готові віддавати за свого чада величезні гроші, адже знають, що знання — запорука успіху.

Колектив

Зазвичай до 3 років діти виховуються вдома, тому головним завданням вихователів в садах є навчити дитину працювати в колективі. Основний час і увага відводиться груповим заняттям зі співу, танців, ліплення і т.п. Японці всіма силами намагаються виростити дітей, у яких інтереси колективу будуть вищими, ніж бажання стати першим.