Вчені вже не раз будували теорії про будову нашого світу і мозку, що знаходяться на межі квантової фантастики. Вирішивши перевірити одну з них, вони зайнялися розробкою пристрою, здатного з'єднати наш мозок з явищем вселенських масштабів.

Нове дослідження вчених свідчить про те, що свідомість може бути не тільки в людей, а й у самого Всесвіту, рухомого резонувальними частотами, що пов'язують усю матерію, від зірок до клітин. Воно передбачає, що електромагнітні вібрації створюють вселенську гармонію, а людська свідомість є лише однією з частин цього великого космічного патерну. Дослідники хочуть зрозуміти, як ці резонанси впливають на реальність, і вивчити, як технології можуть використовувати їх для поглиблення зв'язку між свідомістю людини і Всесвітом, пише Popular Mechanics.

Старший науковий співробітник японського Національного інституту матеріалознавства (NIMS), Анірбан Бандіопадх'яй, досліджує ідею про те, що Всесвіт — це симфонія резонуючих частот, від зірок до людських клітин. Він вважає, що ці вібрації створюють резонанс, посилюючи їхні природні частоти і формуючи основу універсальної свідомості. Бандіопадхьяй вважає, що людська свідомість є частиною цього більшого ланцюга резонансу, називаючи його "музикою природи".

Ця ідея, на його думку, пов'язує все воєдино, маючи на увазі, що сам Всесвіт може бути свідомим, а людська свідомість відіграє функціональну роль у цій грандіозній системі. З 2008 року Бандіопадхьяй і його команда розробляють пристрій під назвою "Додеканограма" (ДДГ) для виявлення цих резонансів у людському мозку. Традиційні електроенцефалограми вимірюють активність мозку в обмежених частотних діапазонах, але ДДГ виявляє ширший діапазон, аж до трильйона герц. Це дало їм змогу виявити 12 різних частотних діапазонів у мозку, що значно розширює розуміння мозкової активності та її зв'язку зі свідомістю.

Їхня робота також включає створення штучного мозку на основі цих частотних моделей, що в один прекрасний день може допомогти людям глибше проникнути в універсальну свідомість. У дослідженнях Бандіопадх'яя квантова механіка поєднується з концепціями індуїстської філософії, особливо щодо часу. Він розглядає час не як лінійний, а як серію вкладених один в одного циклів, і ця ідея знаходить відображення в математичних закономірностях світу природи. Прайм-числа і такі структури, як послідовність Фібоначчі та фрактали, що зустрічаються в усьому — від штормових візерунків до людського тіла, — формують його розуміння того, як працює Всесвіт.

Мікротрубочки, крихітні структури всередині клітин, особливо нейронів, відіграють ключову роль у його дослідженнях, оскільки вони демонструють квантову поведінку і можуть мати вирішальне значення для резонансу, що лежить в основі свідомості. Вивчення мікротрубочок, особливо в нейронах, посідає центральне місце в роботі Бандіопадх'яя над свідомістю. Разом зі своїми колегами він виявив, що мікротрубочки резонують на частотах, що далеко виходять за рамки традиційних досліджень мозку?

Розробки вчених дають змогу припустити, що свідомість не обмежується діяльністю мозку, а є продуктом гармонійного резонансу всередині клітин, пов'язуючи індивідуальну свідомість із більшим квантовим всесвітом. Зрештою Бандіопадхьяй вважає, що розуміння цих універсальних резонансів може змістити людське мислення від бінарних, орієнтованих на виживання поглядів до більшої гармонії з природою.

Вивчаючи і моделюючи ці природні закономірності, він прагне допомогти людству глибше з'єднатися з "універсальною свідомістю". Його робота розширює межі нашого розуміння розуму, часу і взаємозв'язку життя, відкриваючи потенціал для майбутніх технологій, які, можливо, зміцнять наш зв'язок із нескінченним Всесвітом.