Саміт НАТО, що починається в Гаазі, проходить у безпрецедентно складний для країн-учасниць час.

Усередині альянсу немає єдності з багатьох ключових питань: від підвищення витрат на оборону до того, як підтримати Україну у війні проти Росії.

Відносини союзників із США, наймогутнішим членом НАТО, залишаються непростими.

Незадовго до початку саміту США завдали ударів по Ірану, а напередодні виїзду до Нідерландів Дональд Трамп оголосив про досягнуту між Ізраїлем та Іраном угоду про перемир'я, яка, ще невідомо, чи спрацює.

Що скажуть про Україну?

Лідери 32 країн НАТО їдуть до Гааги на тлі конфлікту на Близькому Сході та війни, що триває понад три роки в Україні. Хоча саме ці конфлікти стали головним викликом безпеці членів альянсу, детально обговорювати їх на саміті поки що не планують.

Лише рік тому на саміті НАТО у Вашингтоні його учасники в підсумковому комюніке підписалися під пунктом про "незворотний шлях" України до альянсу. Відтоді ситуація помітно змінилася.

Нова американська адміністрація дала зрозуміти, що не чекає Київ у НАТО. Повернувшись до Білого дому, президент Дональд Трамп негайно розпочав переговори з росією і неодноразово різко висловлювався про Володимира Зеленського (одного разу навіть вигнавши його з Білого дому).

Дипломатичні зусилля США поки що не наблизили мир в Україні, але дуже стривожили європейських союзників, які намагаються допомогти Києву.

Однією з головних інтриг саміту довго залишалося питання участі Зеленського.

Очікується, що в Гаагу, де вжили безпрецедентних заходів безпеки, український президент все ж приїде.

Поки планується, що 24 червня Зеленський візьме участь у вечері, яку організовує королівська сім'я Нідерландів, проведе зустріч із лідерами ЄС і кілька двосторонніх переговорів.

Не дуже зрозуміло, однак, чи вдасться йому поговорити з Трампом. Тиждень тому вони мали зустрітися на саміті Великої сімки в Канаді - але президент США поїхав звідти достроково.

За даними Politico, саме через позицію США на саміті не відбудеться засідання Ради Україна-НАТО. Як пише видання, американська делегація не хотіла привертати увагу до теми війни з огляду на те, що Трамп, який обіцяв покласти їй кінець ще під час виборчої кампанії, не зміг домогтися успіху.

Як саме Україну згадають у підсумковому комюніке, поки до кінця не зрозуміло. Минулого тижня саміт G7 закінчився без спільної заяви на підтримку України і засудження дій росії, як у попередні роки, насамперед через позицію США.

Щоб уникнути суперечок, керівництво НАТО вирішило, що у цьому році комюніке буде коротким і сфокусованим на успіхах Трампа, які стосуються підвищення витрат на оборону.

За словами генсека альянсу Марка Рютте, Україну в ній все-таки згадають.

На пресконференції перед початком саміту він пообіцяв, що в заяві будуть "важливі формулювання", що стосуються і допомоги Україні в боротьбі з російською агресією.

Спрощені формулювання можуть зіграти Києву на руку: домогтися положень про ширшу підтримку з боку альянсу зараз було б складно, а відсутність згадок про членство в НАТО дає змогу зберегти "набутий дипломатичний статус України" у відносинах з альянсом.

Шанси Києва отримати вагому підтримку в Гаазі ускладнює ще й ситуація на Близькому Сході. За кілька днів до саміту США приєдналися до ударів Ізраїлю по об'єктах іранської ядерної програми.

І хоча пізно ввечері 23 червня Трамп заявив, що Іран та Ізраїль досягли перемир'я, поки що незрозуміло, наскільки конфлікт дійсно близький до завершення та чи дотримуватимуться цього перемир'я.

Як зазначає Washington Post, у якомусь сенсі удари США по Ірану повністю затьмарили саміт, який керівництво НАТО готувало довгі місяці.

Зараз у програмі заходу нічого не вказує на те, що лідери планують окремо обговорити те, що відбувається на Близькому Сході, хоча напередодні зустрічі Марк Рютте визнав, що учасники, можливо, захочуть торкнутися цієї теми під час окремих переговорів.

Але головною темою зустрічі, за його словами, все ж таки мають бути питання оборони, що стосуються всіх 32 членів альянсу.

Витрати на оборону

Ще за кілька місяців до саміту НАТО було зрозуміло, що головною темою буде збільшення витрат на оборону.

Насамперед це пов'язано з фігурою Трампа. Президент США неодноразово говорив, що європейські союзники мають підвищити свої витрати з нинішніх 2% (яких і так досягли не всі) до 5% ВВП. Вашингтон робити цього не збирається, але в абсолютних цифрах США вже витрачають на оборону значно більше за інші країни.

З урахуванням того, що США - це домінантна сила в альянсі, до вимог Трампа довелося поставитися серйозно.

Проблема в тому, що єдиної позиції з цього питання в НАТО немає. Частина країн уже почали нарощувати витрати після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році.

Інші побоюються, що зростання витрат на оборону призведе до скорочення бюджету на соціальні потреби і викличе невдоволення виборців. Але щоб затвердити зростання витрат, підтримка серед учасників має бути одностайною.

Генсекретар НАТО Марк Рютте витратив місяці на те, щоб умовити країни, які сумніваються, погодитися на підвищення витрат до 5%.

Коли здалося, що він майже домігся цієї мети, прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що його країна на цей крок не погодиться. У листі до Рютте він назвав зростання видатків "контрпродуктивним" кроком, який не сумісний з іспанським "поглядом на світ" і "соціальним характером держави".

Демарш Санчеса поставив саміт під загрозу зриву. Лише ввечері 22 червня стало відомо, що НАТО і Мадрид досягли компромісу. За даними кількох ЗМІ, для цього довелося змінити формулювання підсумкового комюніке.

У реченні, де йдеться про рішення збільшити витрати, слово "ми" (воно вказує на те, що зобов'язання беруть на себе всі країни, які підписали заяву) замінять на слово "союзники".

За словами Санчеса, Іспанія має намір витрачати на оборону 2,1% ВВП. Щоправда, на пресконференції перед початком саміту Рютте заявив, що "переконаний" у тому, що Іспанії доведеться витрачати як мінімум 3,5%, щоб виконати всі взяті на себе зобов'язання.

Преференції, яких домігся Мадрид, вже викликали невдоволення всередині альянсу. Як зазначає FT, проблеми з тим, щоб домогтися зростання витрат до 5% ВВП, можуть виникнути і в інших країн - наприклад, Італії, Бельгії та Португалії. Влада Бельгії після того, як Санчес оголосив про угоду, вже заявила про те, що теж має намір домогтися від НАТО "максимальної гнучкості".

Усередині альянсу може з'явитися й інша проблема - вона стосується того, як підвищення витрат до 5% застосують на практиці. Щоб домогтися компромісу, Рютте запропонував таку схему: країни-учасниці НАТО мають пообіцяти, що до 2035 року піднімуть до рівня 3,5% ВВП основні військові витрати, а ще до 1,5% - витрати на супутню інфраструктуру (яку конкретно, не уточнюють).

"Гадаю, деякі європейські союзники формулюють це приблизно так: так, ідеться про підвищення видатків до 5%, але насправді - це 3,5% і ще 1,5%. А за ці 1,5% можна зарахувати що завгодно", - пояснює колишній постпред США в НАТО Курт Волкер, який перед самітом виступив на брифінгу Центру аналізу європейської політики (CEPA).

За його словами, європейські країни-учасниці НАТО почнуть переосмислювати підвищення витрат, на яке погодяться на зустрічі, одразу після закінчення саміту. "І якщо вони з цим перестараються, це може призвести до конфлікту у відносинах зі США", - каже Волкер.

Поступки Трампу

Чи не найголовніша мета цьогорічного саміту - продемонструвати єдність альянсу з огляду на складну міжнародну ситуацію і напругу між країнами-учасницями.

Дональд Трамп багато разів говорив про НАТО зі скепсисом. Напередодні його повернення в Білий дім у Європі лунали побоювання, що президент США може вийти з альянсу або помітно скоротити американську підтримку і присутність на континенті.

Водночас сам Трамп ще в грудні говорив, що це можливо, якщо альянс "не платитиме за рахунками". За підсумками перших місяців його президентства США, з одного боку, не стали ближчими до цього кроку. З іншого, риторика Білого дому і розбіжності в поглядах на ключові безпекові питання - наприклад, війну в Україні - викликали у європейських союзників помітне занепокоєння.

Як пише Politico, заради того, щоб продемонструвати єдиний фронт і одночасно порадувати Трапа, організатори зустрічі вирішили скоротити її до 24 годин - зазвичай саміт триває дві доби.

Основну частину саміту зведуть фактично до двох заходів: увечері 24 червня лідери зберуться на неформальну вечерю, а 25 червня проведуть одну зустріч - замість традиційних двох-трьох.

Сама зустріч, пише FT, буде майже цілком присвячена саме питанню витрат на оборону. За словами джерел газети, рішення скоротити програму ухвалили, щоб Трамп не занудьгував і не пішов завчасно.

"Уся суть була в тому, щоб зробити саміт якомога коротшим і сфокусованим, - сказав один зі співрозмовників FT. - І залишити якомога менше простору для збоїв".