Згідно з дослідженням, опублікованим 18 січня 2024 року у відкритому доступі в журналі PLOS Climate Аміта Роя з Університету науки і технологій Шахджалала та Нової школи соціальних досліджень (США), зміна клімату може скоротити середню тривалість життя людини на шість місяців.

Температура та кількість опадів — два тривожні сигнали зміни клімату — спричиняють безліч проблем для здоров’я населення, від гострих і прямих (наприклад, стихійні лиха, такі як повені та спека) до непрямих, але не менш руйнівних (наприклад, респіраторні та психічні захворювання). Хоча такі наслідки можна спостерігати і добре задокументувати, існуючі дослідження не встановили прямого зв’язку між зміною клімату і тривалістю життя.

Щоб з’ясувати цей зв’язок, автор проаналізував середню температуру, кількість опадів і очікувану тривалість життя у 191 країні за 1940-2020 роки, використовуючи ВВП на душу населення для контролю за різкими відмінностями між країнами. На додаток до вимірювання ізольованого впливу температури та кількості опадів, автор розробив перший у своєму роді комплексний індекс зміни клімату, який поєднує ці дві змінні, щоб оцінити загальну серйозність кліматичних змін.

Результати показують, що ізольоване підвищення глобальної температури на 1°C асоціюється зі скороченням середньої очікуваної тривалості життя людини приблизно на 0,44 року, або приблизно на шість місяців і один тиждень. Очікується, що збільшення на 10 пунктів комплексного індексу зміни клімату, який враховує як температуру, так і кількість опадів, призведе до скорочення середньої тривалості життя на шість місяців. Жінки та люди в країнах, що розвиваються, страждають від цього непропорційно більше.

Окрім результатів цього дослідження, доктор Рой сподівається, що комбінований індекс зміни клімату стандартизує глобальну дискусію про зміну клімату, стане корисним показником для ненаукової громадськості та заохочуватиме співпрацю і навіть дружню конкуренцію між країнами у боротьбі з наслідками зміни клімату.

Особливого значення набуває зменшення викидів парникових газів та адаптація до мінливого навколишнього середовища, вважає автор. Щоб доповнити цей широкомасштабний підхід, автор пропонує в майбутньому проводити локальні дослідження, які розглядають конкретні суворі погодні явища (наприклад, лісові пожежі, цунамі та повені), вплив яких неможливо повністю врахувати, аналізуючи лише температуру та кількість опадів.

Доктор Рой додає: "Глобальна загроза, яку кліматичні зміни становлять для добробуту мільярдів людей, підкреслює нагальну потребу розглядати її як кризу громадського здоров’я, як показало це дослідження, підкреслюючи, що зусилля зі зменшення викидів парникових газів та проактивні ініціативи мають важливе значення для збереження тривалості життя та захисту здоров’я населення в усьому світі".