Нове дослідження астрофізиків, опубліковане в журналі Universe, пропонує пояснення загадкових сигналів, які зафіксував космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST). Йдеться про так звані «темні зорі» — гіпотетичні ранні світила, що отримували енергію не лише від термоядерних реакцій, а й від анігіляції частинок темної матерії.

Команда під керівництвом Козміна Іліє з Університету Колгейт розглянула галактику на відстані 13,2 мільярда світлових років, де виявлено чорну діру, яка виглядає занадто масивною для такого раннього періоду. Моделювання показало, що деякі яскраві компактні джерела світла можуть бути саме темними зорями, здатними виростати до надзвичайних розмірів завдяки додатковому «паливу» з темної матерії.

На відміну від звичайних зір, темні зорі мають прохолодніші поверхні та слабше випромінювання, що дозволяє їм довше поглинати навколишній газ і ставати надмасивними. Їхній колапс міг би створювати «важкі» зародки чорних дір, пояснюючи появу надмасивних чорних дір у дуже молодому Всесвіті, зокрема кандидата UHZ1, який спостерігали JWST та рентгенівська обсерваторія Chandra.

Дослідники також звернули увагу на «червоні крапки» в даних JWST — компактні джерела зі специфічними спектральними ознаками. У двох об'єктах із вибірки JADES команда виявила сліди поглинання гелію, що відповідає атмосфері роздутого й прохолодного світила.

Якщо існування темних зір буде підтверджено, це стане важливим містком між космологією та фізикою частинок: швидкість їхнього нагрівання прямо залежить від властивостей темної матерії. Навіть одна підтверджена знахідка суттєво звузить коло можливих моделей, а відсутність таких об'єктів допоможе відкинути найяскравіші сценарії. Попереду — нові спектроскопічні спостереження, глибші рентгенівські перевірки та уточнені моделі, які мають вирішити, чи бачить JWST рідкісні зорі, чи екстремальні молоді галактики.