Глибини океану таять у собі сотні унікальних химерних істот. Одним із представників сутінкової зони океану є і креветкоподібні ракоподібні цистисоми (Cystisoma), пише The Guardian.

Ці химерні істоти розміром із долоню мешкають на глибині від 200 до 900 метрів. Більшість їх голови займають очі — мешканцям морських глибин вони необхідні, щоб краще бачити у темряві.

Вчені зі Смітсонівського інституту у Вашингтоні давно займаються дослідженням цих унікальних істот. За словами Карен Осборн, яка займається вивченням цистисом, величезні очі допомагають цим ракоподібним залишатися непоміченими у глибоководних теренах, водночас самі вони здатні розглянути багато чого.

Коли вчені ловлять цистисом траловими мережами і висипають "здобич" у відро — навряд чи їм вдається розглянути цих невидимок у відрі з морською водою. Цистисоми мають абсолютно прозоре тіло, а їхня унікальна сітківка приховує величезні очі, що займають більшу частину голови.

Вчені вивчили цистисом під мікроскопом і виявили, що їхні тіла частково вкриті крихітними кудлатими лусочками, інша частина нагадує сферичні форми, які, на думку вчених, є колоніями бактерій, невідомих науці. Все це забезпечує "невидимість" ракоподібних — світло буквально проходить через цистисом і не відбивається хижакам, що шукають здобич.

Дивно, наскільки продумано розташовані їхні внутрішні органи — саме таке розташування і робить цистисом невидимими для ока. Єдиний відносно видимий внутрішній орган, та сама золотиста структура, що видніється під очима, — травна система, але навіть вона ледь помітна оточенню.

Дослідники виявили, що більшість жителів глибин океану видають очі, сітківка яких містить темні плями, здатні поглинати фотони. У той самий час очі цистисом влаштовані інакше — ці ракоподібні маскують свої очі у вигляді крихітних червоних крапок, які виконують самі функції, як і темні пігментні плями, проте не видно іншим мешканцям океану.

"Невидимість" цих істот змусила їх розвинути інші навички. Наприклад, вони не здатні розглянути партнера в темряві океану, тому знайшли інший вихід — самці можуть "унюхати" самок на відстані. Для цього вони мають спеціальні великі антени, здатні "вловити" хімічні речовини в навколишніх водах.