Ці знахідки проливають світло на бурхливий період, позначений інтенсивними конфліктами, які відіграли ключову роль в історії регіону.

Вишеградська цитадель, фортеця XIII століття біля Дунаю в окрузі Пешт, Угорщина, спочатку була побудована як частина оборонної системи після монгольських вторгнень XIII століття. У XIV столітті вона перетворилася на королівську резиденцію анжуйських королів, які розширили споруду, добудувавши укріплення до річки.

Нещодавні розкопки в рові замку, що датується анжуйською епохою, виявили численні артефакти, включаючи стрілецьку зброю, гарматні ядра, наконечники стріл і зброю ближнього бою. Ці знахідки свідчать про запеклі бої, що відбувалися в цитаделі впродовж XVI-XVII століть, про що свідчать значні пошкодження, які спостерігаються на багатьох реліквіях.

Серед знахідок виділяється рідкісний шолом-кабассет, конічний головний убір, популярний серед піхотинців тієї епохи. Цей конкретний екземпляр, який, як вважають, належав габсбурзькому найманцю часів П’ятнадцятилітньої війни, має складні прикраси, такі як мідні розетки та перо вздовж потилиці. Такі шоломи використовували солдати, озброєні невеликою вогнепальною зброєю або піками під час тривалого конфлікту між Габсбурзькою монархією та Османською імперією.

Ці знахідки не лише поглиблюють наше розуміння військових дій у Вишеградській цитаделі, але й свідчать про стратегічну важливість укріплень. Експерти продовжують аналізувати артефакти та сподіваються дізнатися нові подробиці історії регіону та його ролі у ті часи.