12:06 PM
Навіть відкритий космос не здатний знищити плісняву, з'ясували науковці

Навіть відкритий космос не здатний знищити плісняву Спори пліснявих грибів пеніцілли й аспергілли, які успішно колонізували МКС, виживають в умовах відкритого космосу.

Вони витримують опромінення важкими іонами й рентгенівським випромінюванням, рівень яких у десятки разів вищий, ніж смертельна доза для людини.

Про це дослідники повідомили на конференції 2019 Astrobiology Science Conference, яка проходила в Сіетлі 24-28 червня передає N+1.

Мікроорганізми, в тому числі плясняві гриби, знаходили в повітрі, воді та на внутрішніх поверхнях космічних станцій з початку їх роботи. Зокрема, на станції "Мир" найчисельнішими грибами були організми з роду пеніцілл (Penicillium) та кандіда (Candida). На МКС найчастіше зустрічалися ті ж пеніцілли Rhodotorula mucilaginosa і аспергілли (рід Aspergillus). Деякі пеніцілли й аспергілли викликають корозію алюмінієвих сплавів на землі, але як вони діють у космосі, поки не ясно. Також деякі знайдені на МКС види, зокрема Aspergillus fumigatus і Rhodotorula mucilaginosa, можуть викликати інфекції у людей із ослабленим імунітетом. Ці гриби небезпечні ще й тим, що їх спори витримують екстремальні умови. Вони не бояться хімікатів і гарячої води та успішно переживають підвищений рівень радіації.

Проте експерименти з мікроорганізмами проводяться на космічних кораблях або станціях, які знаходяться на навколоземній орбіті. Коли люди відправляться на Марс, рівень радіації у відкритому космосі буде набагато вищим і незрозуміло, чи виживе в таких умовах пліснява.

Щоб це перевірити, дослідники з Німецького центру авіації та космонавтики на чолі з Мартою Кортезо помістили пеніцілли та аспергілли в умови, що відповідають умовам відкритого космосу. Спори опромінювали рентгенівським випромінюванням, важкими іонами і короткохвильовим ультрафіолетовим випромінюванням, а потім дивилися виросте пліснява, чи ні.

З'ясувалося, що спори пережили дозу рентгенівського випромінювання в тисячу Грей, дозу опромінення важкими іонами - 500 Грей. Це в 100 і 50 разів вище смертельної дози опромінення для людини. Крім того, спори грибів витримали короткохвильове ультрафіолетове випромінювання потужністю до трьох тисяч Джоуль на квадратний метр.

"Тепер ми знаємо, що [спори грибів] опираються радіації набагато сильніше, ніж ми думали. Тобто ми повинні враховувати це, коли чистимо і внутрішню, і зовнішню поверхню корабля", - говорить Марта Кортезо. "Якщо ми плануємо довгострокову місію, ми повинні брати до уваги присутність плісняви, так як, швидше за все, вона виживе в космічній подорожі".

Також космічне відомство NASA має намір до 2020 року запустити клітини дріжджових грибків на сонячну орбіту. Вивчення реакції клітин на радіацію дозволить краще зрозуміти можливі ризики для людини при тривалих перельотах в умовах далекого космосу.

Переглядів: 333 | Додав: abel | Теги: науковці, пліснява, космос | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar