Щоб зрозуміти, як саме наша планетарна система переміщується у просторі, науковці використали ефект, який можна порівняти з поїздкою в авто під час зливи. Коли машина їде вперед, краплі дощу здаються густішими на лобовому склі та рідшими на задньому.

Астрономи виміряли подібний ефект у космосі - дослідники рахували віддалені радіогалактики.

Ефект "дощу" у космосі: у напрямку руху до Сонячної системи галактики мають здаватися густіше розташованими, а позаду - рідше.

Грандіозна мережа моніторингу: щоб зібрати дані, вчені об'єднали спостереження тисяч радіоантен по всій Європі.

Виправлення давньої помилки: раніше науковці часто збивалися з пантелику, бо одна велика галактика з кількома яскравими центрами вважалася кількома різними об'єктами.

Щоби це виправити, німецькі дослідники написали нову програму, яка об'єднала ці "плями" назад у єдині галактики та очистила карти від викривлень.

Після перевірки виявилося, що "космічний дощ" значно сильніший, ніж мав би бути.
Супершвидкість чи "перекошений" Всесвіт?

Знайдена аномалія залишає науковцям лише два можливих пояснення, і обидва змушують переглянути закони фізики.

Гіпотеза 1

Наша Сонячна система мчить значно швидше: якщо сигнал правильний і спричинений лише рухом нашої планетарної системи, то ми летимо крізь простір із колосальною швидкістю, яка у кілька разів перевищує попередні розрахунки.

Гіпотеза 2

Всесвіт неоднорідний: якщо ж наша швидкість звичайна, це означає, що галактики у космосі розподілені нерівномірно - в одній частині Всесвіту їх фізично більше, ніж в іншій.

Досі космологи вважали, що матерія після Великого вибуху розлетілася абсолютно рівномірно. Якщо виявиться, що це не так, вченим доведеться переписати базові теорії будови космосу.

Остаточно з'ясувати правду астрономи розраховують у 2027 році, коли в роботу вступить новий гігантський радіотелескоп Square Kilometre Array (SKA). Його надвисока чіткість дозволить точно сказати, чи ми рухаємося занадто швидко, чи сам Всесвіт виявився асиметричним.